Для православних християн розпочинається Масляна – останній тиждень перед Великим постом.
Масляна - стародавнє слов'янське свято, яке дійшло до нас з язичницької культури і збереглося після прийняття християнства. Церква включила її до своїх свят, назвавши Сирним тижнем, який передує Великому посту.
У церковних книгах цей тиждень називають сирним, тобто вже не можна їсти м'яса, але наступні сім днів ще дозволено вживати сир, молоко, яйця та масло. Звичай святкувати Масляну перейнятий від язичників – вони проводжали зиму й зустрічали весну. Кожен день Масляної мав назву, відповідно до якої влаштовували ту чи іншу розвагу. Основною обрядовою стравою Масляної в Україні були вареники із сиром, які вживалися з маслом чи сметаною.
Головним і невід'ємним атрибутом свята є млинці, які пекли ще в стародавні часи на честь пробудження сонця, оновлення природи і приходу весни. За традицією, в ці дні люди ходили один до одного в гості, на ярмарках влаштовувалися ігри і театральні вистави. Водночас церква нагадує про релігійний зміст свята – це час примирення та прощення образ. Довгий час Масниця була для слов'ян Новим роком, який на Русі до XV сторіччя відзначали у березні. І зараз деякі елементи традиційної Масляної використовуються у святі "Проводи зими".
Останній день Масляної (цьогоріч – 26 лютого) має назву "Прощена неділя". Цього дня заведено відвідувати родичів, друзів і знайомих, обмінюватися поцілунками, поклонами та просити вибачення один у одного, якщо образили словами або вчинками.
Джерело статті: bnbnews.com.ua
Немає коментарів:
Дописати коментар